Новий податок: на нерви

У парламенті знову взялися за податкову реформу. Звісно, не тому що стало легше жити, а тому що хтось десь ще не задекларував чайник, куплений у 2016-му.
Суть змін проста: менше податків для “чесного” бізнесу (але тільки для того, який вміє правильно підписати листа до потрібного кабінету) — і більше штрафів для всіх інших, хто «не там поставив кому».

Головне нововведення — автоматичні перевірки. Якщо не сплатив ЄСВ за працівника, який звільнився пів року тому — прилетить штраф, а потім СМС від ПриватБанку з нагадуванням, що ти ще й винен 50 грн за обслуговування.
А мама з Viber уже переслала тобі скрін, де пишуть, що “всіх, хто не платить податки, не пустять у Польщу”. Дякуємо, мамо.

Бюджет тріщить, а податкові ініціативи виглядають як спроба вичавити рештки соків із малого бізнесу, поки той ще якось дихає.
Замість того, щоб спростити систему — її ускладнюють до рівня “пройди квест, щоб не стати боржником”.

Усе заради чого? «Зміцнення фіскальної дисципліни».
Але поки одні платять 100% і ще 20% штрафу, інші — сидять на потоках, розповідаючи в інтерв’ю, як важко жити у країні, де їх змушують декларувати Bentley.

Висновок: Бізнес в Україні — це не підприємництво. Це виживання. З калькулятором, адвокатом і валер’янкою.